Війна на Близькому Сході з Іраном, що вдарила по світовій економіці та стала вигідною для росії, — лише один з 10 негативних факторів, які можуть спричинити грандіозну світову економічну кризу. Це може говорити про те, що називають perfect storm (ідеальний шторм) — збіг кількох катастрофічних факторів одночасно, кожен з яких окремо керований, але разом вони створюють неконтрольований хаос. Таку думку на своїй сторінці у соцмережі Facebook висловив виконавчий директор Інституту майбутнього України Анатолій Амелін. За його словами, 10 наведених ним негативних фактів буквально кричать про це. 1. Війна в Перській затоці та блокада Ормуза: 28 лютого США та Ізраїль вдарили по Ірану, після чого останній закрив Ормузьку протоку, через яку проходять 20% світової нафти та 20% світового скрапленого газу — через цей 34-кілометровий коридор. В результаті ціна бареля нафти марки Brent досягла 126 доларів і може піднятися до 200 доларів. Але нафта — це лише перший удар: через Ормуз йде третина світової торгівлі добривами (!) — ціна на сечовину злетіла з $ 475 до $ 680 за тонну перед посівним сезоном. Алюміній, пластик, гелій для чіпів, фармацевтика — все це стоїть у черзі за нафтою. Goldman Sachs підняв прогноз рецесії у США до 25% при нафті вище за $ 110 два місяці поспіль (!), а Oxford Economics назвав $ 140/барель «точкою паралічу» для єврозони та Японії. Міжнародне енергетичне агентство випустило 400 млн барелів з резервів — це 4 дні світового споживання. 2. США не можуть воювати на два фронти. Іранська кампанія показала те, про що в американських аналітичних колах голосно не говорять: запаси ракет і засобів ППО не безмежні й США фізично виснажують ресурси. Це бачить Китай та цього тижня проводить чергові навчання навколо Тайваню. Якщо Пекін наважиться на операцію зараз, поки Вашингтон зв'язаний на Близькому Сході, повноцінно відповісти не вдасться. А Тайвань — це 90%+ передових чіпів у світі, і зупинка цього виробництва не відновлюється через роки. Це не просто військовий конфлікт — він призведе до перезавантаження всієї глобальної фінансової архітектури разом із доларом. 3. Золото досягло $ 5000 за унцію. Це ознака бажання інвесторів сховатися перед штормом у надійний актив — золото у 2025-му зросло на 64% (!) — найбільше з 1979 року — і досягало $ 5 595. Банк JP Morgan прогнозує $ 5 000 до кінця року, а французький Société Générale — $ 6 000. Причому вперше з 1996 року центральні банки світу мають у своїх запасах більше золота, ніж Казначейство США. А центральні банки — це не спекулянти, вони використовують державні кошти проти чинної системи. Це і є яскравою ознакою настроїв. 4. Дедоларізація — частка долара у світових резервах: 73% у 2001-му, менше за 58% сьогодні та долар втратив понад 11% відносно євро за 2025 рік. Китай, Індія, Бразилія розраховуються у національних валютах дедалі частіше. Читайте також: Трамп собі нашкодив: у США різко зросли ціни на дизельне пальне 5. Борг США: 100% ВВП, обслуговування боргу перевищить $ 1 трлн на рік, борг Японії — 237% ВВП. Греції — 151%, Італії — 135%. Серед G20 — Канада, Китай, Франція, Японія, Великобританія — всі рухаються до або вже перетнули 100%. Україна також у тренді (понад 100% ВВП). А за даними МВФ, 55 країн у зоні «високого чи кризового» фіскального ризику. Це означає одне: у наступній кризі уряди не матимуть ні фіскального простору, ні довіри ринків, щоб витратити ще $ 5−10 трлн, як у 2008-му чи 2020 році. 6. Китай: нерухомість, дефляція та японський сценарій. З 2021 року ціни на нерухомість у Китаї падають, а номінальний ВВП опустився нижче за реальний — перша ознака дефляційної пастки. Dallas Fed встановив: близько 40% банківських кредитів у нерухомості видано компаніям, чий прибуток не покриває процентних виплат. Місцеві бюджети, що жили з продажу земельних прав, задихаються, що схоже на Японію 1990-х років, але китайські домогосподарства з 2008 по 2023 рік потроїли боргове навантаження — з 20% до 60% ВВП. І ефект від падіння цін на нерухомість за таких умов — це не японська стагнація. Все буде набагато гірше. 7. Китай та критичні матеріали — 70% світового видобутку рідкісноземельних елементів зосереджено в Китаї, як і понад 90% переробних потужностей. Монополіст на диспрозії та тербій — ті ж елементи, без яких не існують двигуни електромобілів, вітряки, авіоніка F-35, системи наведення ракет. А до 2035-го — понад 60% рафінованого літію та кобальту, 80% графіту батарейної якості — Китай. І у квітні 2025-го Пекін уже застосував цю зброю: обмежив експорт семи елементів у відповідь на тарифи Трампа. Жодної альтернативи в розумні терміни не знайдено і питання не в тому, чи використовуватиме Китай цей важіль. А в тому коли й наскільки жорстко. 8. Тарифні війни Трампа: хаос, який дорожчий за самі тарифи, — найбільше підвищення податкового навантаження у США з 1993 року, $ 1500 на домогосподарство у2026 році. Ефективна ставка тарифів збільшилася з 2,3% наприкінці 2024 року до 13,7% у лютому 2026 року. Коли у лютому Верховний суд США скасував частину тарифів, Трамп одразу запровадив нові. Але найдорожчим є не сам тариф, а непередбачуваність, оскільки бізнес не інвестує в умовах правил, що змінюються щомісяця. 9. ШІ та ринок праці: удар по споживанню, якого ще не зрозуміли, люди вже очікують на масові звільнення через ШІ. Поки що їх немає у статистиці. Але відбувається щось інше — компанії просто перестали наймати персонал. Безробіття серед 20−30-річних в ШІ-експонованих професіях зросло майже на 3% з початку 2025 року. Не звільнили, а просто закрили вакансії в аналітиці, дизайні, customer service, молодшому програмуванні. Є робота для досвідчених — ШІ їх посилює. Немає роботи для початківців — ШІ їх замінює. Що це означає для економіки? Молодь 20−35 — це основні споживачі, позичальники, орендарі. Якщо ця категорія не може стабільно заробляти, вона менше купуватиме, братиме менше кредитів, відкладатиме великі покупки. Goldman Sachs прогнозує, що за базового сценарію 6−7% робочих місць витіснить ШІ за 10 років. Якщо швидше — ефект «набагато суттєвіший». 10. При цьому сам ШІ є «бульбашкою», в якій $ 33 трлн під питанням. Так, за даними MIT Media Lab, 95% організацій одержують нульову віддачу від GenAI. На витрати на його впровадження потрібен 1 трлн доларів при очікуваному доході 13 млрд дол. У результаті можуть бути збитки в 3 трлн доларів, що більше за ВВП США за рік, і це ще без урахування $ 3 трлн приватного кредиту, який фінансує дата-центри. «Звісно, не кожен із цих факторів вистрілить. Але система, в якій одночасно заблоковано 20% світової нафти, долар втрачає резервний статус, борги G7 не обслуговуються без нових боргів, Китай тримає монополію на критичні матеріали, ШІ виштовхує молоде покоління з ринку праці, а тарифна непередбачуваність заморожує інвестиції, ця система не має звичних буферів. Коли таке збігається, не потрібна одна велика криза. Достатньо, щоб кілька менших криз запустили ланцюгову реакцію один одного», — резюмує Анатолій Амелін. Раніше голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев заявив, що вже у квітні Україна може зіткнутися із ситуацією, коли «нічим буде фінансувати витрати».
Нафта — це лише перший удар, адже через Ормузьку протоку йде третина світової торгівлі добривами
У Китаї зосереджено 70% світового видобутку рідкісноземельних елементів, а також понад 90% переробних потужностей