Якою б не була погода – волонтер у візку виїздить на цілий день збирати донати.
Волонтер Дядя Гриша, який став символом незламного Херсона під час окупації міста, збирає гроші на допомогу українській армії. Відео з Григорієм Янченком облетіло не лише всю країну, а й увесь світ. Чоловік вмикав Гімн України під час окупації у велелюдних місцях. Нещодавно волонтер побував у Черкасах і з ним поспілкувалася наша знімальна група.
Ось з таких відео Україна і дізналась про дядю Гришу. Під час окупації Херсона – у тільнику або вишиванці він їздив людними вулицями міста із українськими піснями та гімном.
Нині теж із музикою і прапорами чоловік під'їздить до одного з торговельних центрів у Черкасах. Із ним незмінний атрибут – відерце для збору грошей.
Дядя Гриша волонтерити почав ще на початку гібридної війни – десять років тому. Тоді збирав у Херсоні гроші та купував необхідне на фронт бійцям. Свою проукраїнську позицію не приховував і коли в його рідне місто прийшли російські окупанти. Вже тоді чоловіка назвали символом незламності Херсону, щоправда цього звання Григорій Янченко соромиться і досі.
Григорій Янченко, волонтер:
Говорять: "Ви – легенда" і так дальше, але я як українець. Я не рахую, шо я якийсь супермен. Цими діями я підтримував наш народ, який там знаходився, шоб люди, які були там, не втрачали віру в нашу перемогу.
Після семи місяців в окупації пану Григорію вдалося виїхати до Запоріжжя. Там продовжував волонтерити. А кілька місяців тому вирішив їздити українськими містами, аби активніше збирати донати.
Григорій Янченко, волонтер:
Буває, підходять люди поважного віку, кажу: "Може вам потрібніші гроші, шоб ви існували?". Але вони кажуть: "Ні, передайте нашим хлопчикам, щоб вони добились нашої перемоги".
Черкащани донатять, обіймають і фотографують дядю Гришу. Зустрічі із такими людьми надихають, кажуть місцеві волонтери. Валерій Горбенко товаришує з Григорієм вже кілька років.
Валерій Горбенко, волонтер:
Волонтерську діяльність дяді Гріші знає певно вся Україна, хтось бачив, хтось чув, хтось читав і оці його поїздки це насправді дуже величезна мотивуюча комунікація, це можливість людям побачити, поговорити, ви бачили, люди підходять просто пообніматись.
Якою б не була погода – волонтер у візку виїздить на цілий день збирати донати. Для натхнення має власну підбірку українських пісень.
Пан Григорій вже побував у кількох містах України і зупинятись не планує до самісінької перемоги. Перерви у своїх поїздках Україною робить лише для того, аби відвезти військовим на фронт необхідні зібрані речі, зараз збирає на дрони та старлінки. А ще сподівається, що його приклад надихне й інших не опускати рук і допомагати виборювати перемогу.
Григорій Янченко, волонтер:
Я просто роблю свою справу, так як бійці роблять свою справу на передньому краї, на війні, так я роблю свою справу шоб їх забезпечити чимось необхідним.