Неподалік від позицій волонтери намагаються фільмувати "розпаковку" військових.
Коробки тепла для наших захисників збирають харківські волонтери. Акцію започаткував київський колега. Закликав людей у соцмережах збирати в коробку будь-якого розміру – все, що може зігріти й знадобитися воїнам на передовій, і надсилати волонтерам поштою.
Люди відгукнулися. І тепер до Харкова надходить по 20-30 коробок на день, які потім відправляють на позиції. Як реагують бійці – бачила моя колега Світлана Шекера.
Ця кімната у волонтерському хабі Харкова буквально до стелі заповнена коробками. Це все – посилки, які йдуть з усієї України та закордону.
Чернівці, Хуст, Кропивницький, Миколаїв, Херсон. Є Лондон в нас, була Польща в нас, була Молдова.
Коробки тепла – так назвали ці пакунки волонтери. Бо в кожному – щось тепле для наших захисників. І йдеться не лише про теплі речі.
Олена Григорова, волонтерка:
Це коробочка прийшла до нас зі смт Воловець. Це карпатська коробочка. Ось що люди сюди вложили. Дуже важливо – це лист. Даринка, 3-й клас. Вона пише: "Добрий воїн! Дякую, що ти зберігаєш нашу Україну. Всі тобою пишаються, адже ти є хоробрий та сміливий. Слава Україні!"
У коробки люди кладуть все, що може зігріти бійців.
Якийсь розпалювач, сухе паливо, газові балончики, газові горілочки маленькі портативні, термобілизна, шкарпетки. І дуже важливо – це тепленькі устілки, які дуже допомагають вночі.
В'язані вовняні шкарпетки – справжня знахідка на фронті.
Такий лайфхак у хлопців є. Вони навіть іноді бігають по багнюці не в берцях, а в шкарпеточках таких шерстяних і в сланцях, бо багнюка менше наліпає на ці шкарпеточки.
Михайло – у минулому волонтер, пішов на фронт кулеметником. Зараз після поранення збирається повертатися до своїх, на Донецький напрямок. Сюди зайшов попутно забрати коробку.
Від студентів ХПФК. Книжка для воїна. "Дякую, воїни мої, за те, що бережете Україну. Спасибі вам за тихий сон".
Михайло, військовослужбовець:
Мурашки по тілу бігають. І підіймає дуже сильно дух. Особенно, когда там получаешь, прекраснее этого нет ничего. Сразу мораль повышается. Это очень круто.
Зібрані коробки волонтери двічі на тиждень самі везуть на фронт.
Як ми їздимо до хлопців. Дякую усім за такі пакуночки тепла. Ми намагаємось відвезти максимально багато, бо їдемо на напрямок дуже-дуже важкий. Це Сватівська та Кремінна.
Неподалік від позицій волонтери намагаються фільмувати "розпаковку" військових. Щоб відправники побачили, кому дісталася їхня коробка.
Грілка для ніг. Тут дуже всього багато. Давайте я, мабуть, прочитаю побажання. Багато всяких корисних речей. Солодощі. Те, що ми любимо. "Привіт, найкращий. Не знаю, як тебе звуть, звідки ти та скільки тобі років, але впевнена що всередині у тебе як і в кожного з нас живе хлопчик 5-6 років, який хоче вірити в дива. Ми обов'язково переможемо усі разом. Міцно обіймаю, Україна".
Юрій, військовослужбовець:
Потрібна увага ваша. Це вкрай важливо. Тому що тут ми якби в ізоляції певній. І нам не вистачає того відчуття цивільного життя, яке вирує в мирних містах. І коли повертаються наші люди, вони трошки відчувають цей перепад, і коли ви приїжджаєте з подарунками, коли надсилаєте гарні слова, коли ми відчуваємо ваше тепло і ментальне, і фізичне у вигляді цих чудових спальників, нам стає тепліше, і з'являється мотивація для того, щоб продовжувати боронити нашу країну.
За місяць волонтери передали військовим більш як 4 сотні таких коробок. І продовжують їх збирати. Бо попереду – важка зима в окопах.
Олена Григорова, волонтерка:
Бо це не про фізичне тепло акція, а акція підтримки. Кожна людина можу особисто передати бійцю, і він на якусь мить може відчути себе, як вдома.