Одеса. Волонтери перевіряють сховища.
Та іноді трапляються випадки, коли до укриттів і люди потрапити не можуть. Наш наступний матеріал – з Одещини. Відсутність аварійного виходу, справної вентиляції, санвузлів, пандусів, та головне – відсутність доступу до укриттів. Про такі недоліки кажуть представники громадськості, які моніторять стан захисних споруд та бомбосховищ у регіоні.
Щоб побачити все наочно – наша знімальна група відправилася в одну з таких перевірок в Одесі. Її результати – дивіться далі.
Одеса. Волонтери перевіряють сховища. Під час моніторингу спираються на мапу укриттів, яку раніше спеціально для жителів міста оприлюднила Одеська міськрада. Кілька разів на тиждень перевіряють ці об'єкти і сьогодні інспекція – у центрі міста. Перша локація – укриття в приватній школі: посеред житлових будинків. Але не все так просто.
Тут кодовий замок – коду ніякого немає, таблички немає, куди подзвонити – ми не знаємо.
Згодом працівниця закладу пояснює: укриття розраховане лише на кількість дітей, які тут навчаються – хоча, власне, дітей у школі наразі немає.
– Зараз заклад зачинений, тому що канікули, розумієте? – Але якщо буде повітряна тривога – ви в такому випадку допускаєте? – Ви розумієте, я прийшла по свої справах – заклад зачинений, ми – приватний заклад, ми ж не державна установа!
Волонтери ж роблять висновок: людині, яка раптом шукає укриття під час повітряної тривоги – наявність цього об'єкту на мапі може дати хибну надію на захист. І це вже порушення.
Денис Зейналов, координатор групи громадського моніторингу ОЗОН в Одеській області:
Доведеться шукати інший захист, а це все – час! Ми знаємо, що підліт деяких видів озброєння – буквально декілька хвилин, тим більше для Одеського регіону.
Тож шукаємо інше найближче укриття – на сусідній вулиці. Це вже об'єкт державної форми власності – гуртожиток університету. Тут є всі відповідні позначки та оголошення.
У кого знаходяться ключі, хто відповідальна особа і номери телефонів.
У закладі пояснюють: коли тривоги немає – укриття зачинене: насамперед для збереження майна та належного стану приміщень.
Іван Станкевич, фахівець з питань цивільного захисту університету:
Коли повітряна тривога – безперешкодно всі, в тому числі якщо б ви так потрапили під тривогу повітряну – ви би також пройшли.
Нам показують саме укриття. У волонтерів зауважень немає. Є запаси питної води, справна вентиляція, санвузли, медична кімната та навіть wi-fi.
Все укомплектоване: нові пожежні рукави, все є, все працює. На випадок завалу першого входу/виходу – всі евакуйовуються в другому кінці гуртожитку: так – два виходи – це обов'язково!
А що до укриттів комунальної форми власності? Найближче – ось у цьому житловому будинку. Але навколо – паркан та зачинені двері. Залишається лише сподіватися, що їх відчиняють під час небезпеки.
Лада Анциферова, волонтер групи громадського моніторингу ОЗОН в Одеській області:
Тут відсутня жодна табличка, де можна звернутися до номеру відповідальної особи. Тут немає жодної позначки про укриття: тобто ми приходимо і навіть не можемо зрозуміти, чи доступно воно чи ні – хоча на мапі тут є ця адреса.
Волонтери кажуть, наразі ось такі розбіжності і є головною проблемою: тобто відсутність якісної комунікації між громадянами та органами влади, які надають інформацію про укриття та бомбосховища.
Денис Зейналов, координатор групи громадського моніторингу ОЗОН в Одеській області:
Тому що люди довіряють органам місцевого самоврядування, довіряють офіційним джерелам, а через такі ситуації довіра до таких джерел абсолютно нівелюється і виникає ситуація, в якій наступного разу, при реальній загрозі – людина не буде посилатися на офіційні джерела, а буде слухати чутки, які частіше за все не відповідають дійсності.
Втім, волонтери все ж говорять про позитивну динаміку. У порівнянні з початком року, стан укриттів на Одещині значно покращився: сьогодні вже більше половини таких об'єктів є доступними для громадян, обладнані відповідно до вимог або мають недоліки, які легко виправити.